- непримиренність
- —————————————————————————————непримире́нністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
непримиренність — ності, ж. Абстр. ім. до непримиренний. Непримиренність протиріч. || Непримиренне ставлення до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
нещадний — а, е. 1) Який не знає пощади; жорстокий, непримиренний, безпощадний. || Власт. такій людині. || Який виражає жорстокість, непримиренність; грізний. || Пройнятий великим завзяттям, наполегливістю; дуже сильний. 2) Який дуже дошкульно діє (про… … Український тлумачний словник
донатисти — ів, мн. Прихильники релігійного руху в Північній Африці в 4 5 ст., що проповідували непримиренність до тих християн, які відступили від віри на початку 4 ст. в період гоніння на них римської влади … Український тлумачний словник
щадити — джу/, ди/ш, недок., перех. і без додатка. 1) Не занапащати кого небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. || перев. із запереч. част. не, перен. Виявляти непримиренність до яких небудь хиб, учинків, вад кого небудь. 2) Ставитися дбайливо до… … Український тлумачний словник